КІР

Кір - гостра інфекційна хвороба, що викликається вірусом. Вірус надзвичайно заразливий і поширюється шляхом прямих і непрямих контактів. При корі дуже важливо захистити дитину від зараження якою-небудь іншою хворобою, оскільки імунітет у нього ослаблений і процес зараження може бути дуже швидким. Ускладненнями кору є пневмонія, яка стає причиною великого числа пов'язаних з кором смертей, і енцефаліт (запалення і пухлина мозку), який може привести до необоротного пошкодження мозку і до смерті. Ті, що перенесли кір набувають стійкого імунітету; проте імунітет можна отримати і шляхом вакцинації.

Симптоми кору: ранні симптоми кору нагадують симптоми звичайного грипу - жар, м'язовий біль, кашель, нежить і чутливість очей до світла. На 3-4 -й день з'являється червона висипка - спочатку на голові і на обличчі, а потім, протягом наступних 3 днів, вона поширюється по всьому тілу. Після цього жар спадає і висип стає коричневим. У місцях концентрації висипу спостерігається лущення шкіри.

ВІТРЯНА ВІСПА

Вітряна віспа - інфекційне захворювання, що викликається дуже заразливим вірусом, який поширюється повітряно-крапельним шляхом, а також через прямі контакти з виділеннями дихальної системи або рідиною, що міститься в шкірних висипаннях заражених людей. Вітряна віспа передається і непрямим шляхом - через заражений одяг, посуд і так далі. Ті, що перехворіли вітряною віспою набувають стійкого імунітету до хвороби.

Симптоми вітряної віспи: інфекція вітряної віспи зазвичай починається з легкого жару і нездужання. Через добу з'являється висип. Спочатку це маленькі червоні плямочки на тілі, руках, ногах і обличчі. Відрізнити висип вітряної віспи від інших шкірних висипань можна за допомогою таблиці. Незабаром плямочки набухають і наповнюються рідиною, утворюючи бульбашки. Висип викликає сильне свербіння. Рідина в бульбашках дуже заразлива, оскільки містить живі віруси. Може бути декілька хвиль висипання, але врешті-решт бульбашки підсихають і покриваються кіркою. Нарешті на 7-10-й день всі бульбашки покриваються кіркою, температура падає і хворий перестає бути заразливим.

КАШЛЮК

Кашлюк - гостре інфекційне захворювання - викликається надзвичайно заразливою бактерією. Хвороба поширюється повітряно-краплинним шляхом на відстані 2-3 м. Хворіють діти частіше у віці від декількох місяців до 5-8 років. Ті, що перенесли кашлюк набувають стійкого імунітету; імунітет можна отримати і завдяки вакцинації. Вакцину кашлюку часто вводять разом з вакцинами дифтерії і стовбняку дітям до 7 років. Для дітей старше 7 років вакцину кашлюку в комбіновану вакцину не додають, оскільки хвороба в цьому віці вже не настільки небезпечна.

Загрозливим життю ускладненням кашлюку є пневмонія. Крім того, під час кашлю напруга тіла настільки сильна, що це може викликати грижі, випадання прямої кишки і крововилив в мозок. Протягом декількох подальших років у дитини, що перенесла кашлюк, з'являється схильність до інших захворювань дихальних шляхів, що супроводжуються кашлем.

Симптоми кашлюка: на перших порах кашлюк виглядає як грип або респіраторна інфекція: червоність в горлі, кашель, чхання, очі, що сльозяться, легкий жар. Через декілька тижнів, кашель стає все більш болісним, напади починаються раптово і повторюються по 40 і більше разів протягом доби. Вони часто супроводяться блювотою. На останній стадії захворювання жар і інші симптоми минають, але кашель залишається. Важкі напади продовжуються, особливо ночами. Дитя кашляє по 8-10 разів, жодного разу не передихнувши, потім він нарешті зітхає, проводячи характерний судорожний і галасливий звук. Ця стадія може продовжуватися тижні, але врешті-решт напади кашлю слабіють.

ПЕДИКУЛЬОЗ

Педикульоз у дітей і дорослих – вельми неприємна хвороба; вона досить часто дає про себе знати, її спалахи частішають в осінній період, коли діти повертаються з місць масового відпочинку. Її вважають захворюванням, яке виникає внаслідок недотримання санітарних норм, однак ніхто не застрахований від появи педикульозу. Про його профілактику і лікування ви можете дізнатися на цій сторінці.

Педикульоз в народі називають вошивістю. Назва утворюється від латинського слова «pediculus», переводить як «воша». Це паразитарне захворювання шкіри, волосяного покриву людини.

Розрізняють головну, лобкову і платтяну вошу, які поселяються відповідно на волоссі голови або лобка, а також в одязі. Всі вони живляться кров’ю людини, на якій паразитують. Яйця вошей (їх називають гнидами) прикріпляються до волосся людини або відкладаються в складки одягу.

Особливу небезпеку представляє здатність вошей переносити збудників серйозних захворювань, що становлять загрозу життю людини, таких як висипний або поворотний тиф.

Педикульоз – заразне захворювання, що передається побутовим шляхом. У дітей зазвичай зустрічаються головні і платтяні воші. Передаються вони при прямому контакті з носієм захворювання. Педикульоз у дітей може переходити від одного до іншого при використанні загальних гребінців, шпильок для волосся, одягу та постільних речей.

Нерідко зараження відбувається під час гри, коли діти близько стикаються головами. До речі, педикульоз – це захворювання, до якого не схильні тварини, тому людина не може «підчепити» його, граючи з кішкою або собакою.

Діагностувати головний педикульоз у дітей досить просто, це батьки легко можуть зробити самостійно. Основним симптомом є поява волосяних вошей на голові дитини, а також гнид, які закріпилися на волоссі. Побачити вошей дуже легко, якщо розчесати волосся малюка над полотнищем світлої тканини або аркушем білого паперу.

Складніше діагностувати платтяних вошей. Про їх присутність говорять дрібні голубувато-сіруваті плями на шкірі малюка, розчіхані місця там де укуси. На місці запущених розчісів можуть утворитися гнійничкові захворювання шкіри.

Вилікувати педикульоз у дітей досить складно, потрібно позбавити дитину від дорослих вошей і від їх яєць. Це клопіткий процес, який вимагає терпіння, і ефективний тільки в тих випадках, коли доведений до кінця. В іншому випадку хвороба поновлюється.

В залежності від виду педикульозу у дитини різняться методи його лікування.

Волосяні воші видаляють шляхом щоденного розчісування волосся густим гребінцем. Гниди знімаються вручну. Волосся обробляють спеціальними антипедикульозними засобами, які продаються в аптеках. Також потрібне кип’ятіння постільних речей, одягу.

Процедура вичісування померлих вошей і видалення гнид повинна повторюватися щодня до тих пір, поки батьки не переконаються в тому, що голова дитини повністю очищена від паразитів. Щоб спростити процедуру, рекомендується підрізати довге волосся у дівчаток хоча б до плечей.

До речі, в старовину дитячий головний педикульоз легко усували, повністю збриваючи волосся на голові дитини.

Для перемоги над платтяною вошшю потрібно профілактично прокип’ятити або обшпарити паром одяг і постільні приналежності дитини, потім просушити їх на сонці або морозі в добре провітрюваному місці.

Також рекомендується обробити їх інсектицидним засобом (продається в аптеках), після чого доведеться їх випрати і провітрити на протязі протягом декількох днів.

Кращою профілактикою педикульозу в дітей є дотримання санітарно-гігієнічних норм. Особливо важливо дотримуватися цього правила в місцях масового перебування дітей: у дитячих садках, школах, інтернатах, таборах.

Також дуже корисно привчити дитину користуватися тільки своїм гребінцем, не надягати чужий одяг (особливо головні убори). Старшій дитині потрібно розповісти про педикульоз і про методи його профілактики.

ГРИП ТА ГРВІ

ПАМ’ЯТКА З ПРОФІЛАКТИКИ ГРИПУ ТА ІНШИХ РЕСПІРАТОРНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ

ГРВІ – це велика група гострих вірусних захворювань, які характеризуються повітряно-крапельним шляхом передачі та переважним ураженням верхніх дихальних шляхів. Грип є найбільш поширеним гострим респіраторним вірусним захворюванням, особливість якого у надзвичайно швидкому поширенні і вираженій інтоксикації. Механізм передачі вірусу грипу – повітряно-крапельний. Грип може призвести до тяжких ускладнень з боку легеневої, серцево-судинної, нервової, ендокринної систем.

Профілактичні заходи спрямовані насамперед для підвищення резистентності організму до дії збудників грипу, а також інших ГРВІ та ГРЗ.

Ефективними, особливо у період підвищення захворюваності, фахівці відзначають наступні методи профілактики:

- повноцінне харчування з включенням вітамінів у природному вигляді;

- загартовування та часте провітрювання приміщень, вологе прибирання приміщень з дезинфікуючими засобами;

- вживання загальнозміцнюючих та тонізуючо-імуномодулюючих препаратів та препаратів цілеспрямованої імуностимулюючої дії.

Високоефективними є рекомендації загального санітарно-гігієнічного спрямування, зокрема:

- часто мити руки з милом, особливо після відвідування закладів загального користування;

- прикривати ніс та рот хустинкою (або одноразовими серветками), особливо при кашлі та чханні;

- для профілактики широко застосовувати засоби нетрадиційної (народної) медицини, гомеопатичні препарати, оксолінову мазь, овочі з фітонцидами (часник, цибулю).

- Існують деякі особливості клінічного перебігу грипу у різних вікових группах. У дітей молодшого віку передусім можуть з’явитися симптоми нейротоксикозу (блювання, судоми) навіть на тлі субфебрильної температури тіла. У осіб похилого віку на тлі ГРВІ загострюються серцево-судинні захворювання, активуються хронічні вогнища інфекції, що суттєво впливає на клінічні прояви грипу.

- Захворювання здебільшого починається гостро, з проявів загальної інтоксикації (озноб, відчуття жару, сильний головний біль, біль в очах). Хворого турбують загальна слабкість, ломота в попереку, крижах, суглобах, м’язовий біль, порушується сон. Привертає увагу вигляд обличчя хворого: гіперемія, одутлість, блискучі очі — загалом воно нагадує обличчя заплаканої дитини. Інкубаційний період при грипі коливається від декількох годин до 3 діб.

- Здебільшого на другу добу хвороби з’являється сухий кашель, починає турбувати біль у грудях. На 3-5 добу кашель м’якшає, з’являється незначна кількість слизового мокротиння. Носове дихання порушене через набряк слизової оболонки.

- Вже в перші години температура тіла може сягати 39-40°С, утримуватись на такому рівні 2-3 доби. Проте, якщо в подальшому гарячка продовжується, або розвивається її друга хвиля (загалом триває довше 5-7 діб), це свідчить про розвиток бактеріальних ускладнень.

- Лікування ГРВІ та грипу є складною проблемою, тому його має визначати лікар. Не потрібно займатись самолікуванням, це небезпечно! При своєчасному і правильному лікуванні хвороба закінчується повним одужанням.

Нежить - це локальна простуда, при якій слизисті оболонки носа запалюються, розвивається набряк. Різко підвищується вироблення слизу, слиз перекриває носові ходи, і ми починаємо дихати ротом. У цей же час, об'єм слизу сприяє очищенню організму від токсинів. Тому нежить має ще і позитивну сторону: промиваючи ніс, ми очищаємо додаткові пазухи носа від накопичення там слизу.

А чи потрібно взагалі лікувати нежить? Начебто і не має чого витрачатися на лікування нежиті - сам пройдет через тиждень. Але так буває не завжди. Якщо імунітет ослаблений, нежить може перейти в хронічну форму і тоді від нього буде майже нереально позбутися. Крім того, при нежиті запалення може перекинутися на гайморові пазухи (гайморит), на лобові пазухи або на середнє вухо. А це вже набагато серйозніші захворювання.

Розвиток вірусу під час нежиті добре пригнічують фітонциди, що містяться в цибулі і часнику. При цьому не обов'язково тоннами її поїдати, досить просто розрізати цибулину навпіл і як слід подихати над нею. Дитині при нежиті можна зробити «намисто» із коробочок з-під кіндерів, в які покласти зубчики часнику. Можна розкласти по кімнаті нарізану цибулю. І тоді така інгаляція продовжиться набагато довше. Те ж саме можна робити як профілактику нежиті і інших простудних захворювань.

Замість аерозолю можна купити краплі від нежиті на основі натуральних олій. При нежиті добре допомагають краплі що містять евкаліптову олію. Масла надають бактерицидний ефект, зменшується виділення слизу, полегшується дихання. Як один з варіантів лікування нежиті, можна зробити інгаляцію з пихтовим маслом.

Під час нежиті також потрібно прогрівати ніс, це добре знімає набряк. Для цього можна взяти маленький мішечок (якщо немає мішечка, можна скористатися чистим дитячим носовичком), прожарюємо велику сіль на сухій сковороді. Мішечок з сіллю кладемо на перенісся і гріємо. Якщо не хочеться возитися з мішечком, можна прогріти ніс вареним яйцем.

Не менш важливо під час нежиті знаходитися в теплі і не переохолоджуватися. Для підтримки імунних сил організму в боротьбі з нежиттю просто необхідний вітамін С. Як вам відомо, його дуже багато в цитрусових (лимон, апельсин). Як не прикро, але причиною нежиті може стати не лише переохолодження. Нежить може бути проявом алергії на який-небудь продукт, пилок рослин або шерсть тварин. Алергічна нежить може тривати цілий рік або виникати періодично, наприклад, під час цвітіння рослини-алергену. У таких випадках виявити алерген і призначити лікування може тільки лікар-алерголог.

Аби захворювання не набуло хронічної форми або ще гірше - не дало ускладнень, лікувати нежить потрібно обов'язково, в якій би формі він не виявлявся.